| Ім'я | Каспофунгін |
| Номер CAS | 162808-62-0 |
| Молекулярна формула | C52H88N10O15 |
| Молекулярна маса | 1093,31 |
| Номер EINECS | 1806241-263-5 |
| Температура кипіння | 1408,1±65,0 °C (прогнозовано) |
| Щільність | 1,36±0,1 г/см3 (прогнозовано) |
| Коефіцієнт кислотності | (pKa) 9,86±0,26 (прогнозовано) |
CS-1171;Каспофунгін;КАСПОФУНГІН;КАСПОРФУНГІН;ПнеуМокандинB0,1-[(4R,5S)-5-[(2-амінетил)амін]-N2-(10,12-диметил-1-оксотетрадецил)-4-гідрокси-L-орнітин]-5-[(3R)-3-гідрокси-L-орнітин]-;КаспофунгінMK-0991;Aids058650;Aids-058650
Каспофунгін був першим ехінокандином, схваленим для лікування інвазивних грибкових інфекцій. Експерименти in vitro та in vivo підтвердили, що каспофунгін має хорошу антибактеріальну активність проти важливих умовно-патогенних мікроорганізмів – Candida та Aspergillus. Каспофунгін може руйнувати клітинну стінку, пригнічуючи синтез 1,3-β-глюкану. Клінічно каспофунгін має хороший ефект при лікуванні різних кандидозів та аспергільозу.
(1,3)-D-глюкансинтаза є ключовим компонентом синтезу клітинної стінки грибів, і каспофунгін може мати протигрибковий ефект шляхом неконкурентного інгібування цього ферменту. Після внутрішньовенного введення концентрація препарату в плазмі швидко падає через розподіл у тканинах, після чого відбувається поступове повторне вивільнення препарату з тканин. Метаболізм каспофунгіну збільшувався зі збільшенням дози та був дозозалежним у часі досягнення стаціонарного стану при багаторазовому застосуванні. Тому, щоб досягти ефективних терапевтичних рівнів та уникнути накопичення препарату, слід ввести першу навантажувальну дозу, а потім підтримуючу дозу. При одночасному застосуванні індукторів цитохрому p4503A4, таких як рифампіцин, карбамазепін, дексаметазон, фенітоїн тощо, рекомендується збільшити підтримуючу дозу каспофунгіну.
Показання до застосування каспофунгіну, схвалені FDA, включають: 1. Лихоманка з нейтропенією: визначається як: лихоманка >38°C з абсолютною кількістю нейтрофілів (ANC) ≤500/мл або з ANC ≤1000/мл, і прогнозується, що її можна знизити до рівня нижче 500/мл. Згідно з рекомендацією Американського товариства інфекційних захворювань (IDSA), хоча пацієнти зі стійкою лихоманкою та нейтропенією лікувалися антибіотиками широкого спектру дії, пацієнтам з високим ризиком все ще рекомендується використовувати емпіричну протигрибкову терапію, включаючи каспофунгін та інші протигрибкові препарати. 2. Інвазивний кандидоз: IDSA рекомендує ехінокандини (такі як каспофунгін) як препарат вибору при кандидемії. Його також можна використовувати для лікування внутрішньочеревних абсцесів, перитоніту та інфекцій грудної клітки, спричинених кандидозною інфекцією. 3. Кандидоз стравоходу: Каспофунгін можна використовувати для лікування кандидозу стравоходу у пацієнтів з рефрактерністю або непереносимістю інших методів лікування. Кілька досліджень показали, що терапевтичний ефект каспофунгіну порівнянний з ефектом флуконазолу. 4. Інвазивний аспергільоз: Каспофунгін був схвалений для лікування інвазивного аспергільозу у пацієнтів з непереносимістю, резистентністю та неефективністю основного протигрибкового препарату, вориконазолу. Однак ехінокандін не рекомендується як терапія першої лінії.